Неділя, 23.09.2018, 19:07
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Відділ освіти Монастирищенської РДА

Форма входу
№1 2009 рік [2]
№2 2011 рік [4]
№3 2012 рік [4]
№4 2013 рік [3]
Меню сайту
Категорії розділу
№1 2009 рік [2]
№2 2011 рік [4]
№3 2012 рік [4]
№4 2013 рік [3]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Календар
Наше опитування
Чи сприяє запровадження ЗНО зменшенню корупції при вступі до ВНЗ
1. Ні
2. Навпаки, хабарі тільки зросли
3. Так, безумовно
4. Я так не думаю
5. Так
Всего ответов: 131
Погода в Україні
Друзі сайту
Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради

ЕЛЕКТРОННА ГАЗЕТА РАЙОННОГО МЕТОДИЧНОГО КАБІНЕТУ

Головна » Статті » ОБРАТИ ВИПУСК » №3 2012 рік

Оформлення робіт для участі в конкурсі МАН
Методичні рекомендації щодо оформлення робіт МАН.

Науково-дослідницька робота учня-члена МАН має бути самостійною науковою розробкою, яка включає елементи власних спостережень та досліджень і розкриває теоретичні та практичні проблеми обраної теми.
На конкурс подаються роботи проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів, свідчать про обізнаність учасника конкурсу щодо сучасного стану галузі дослідження, опанування ним методики експерименту.
Науково-дослідницька робота оформлюється у двох примірниках: один використовується журі під час оцінки роботи, другий – учасником під час захисту. Примірники мають бути ідентичними.
Виконання науково-дослідницької роботи складається із наступних етапів:
1) вибір теми;
2) підбір літератури;
3) складання плану роботи;
4) вивчення матеріалу;
5) виконання експерименту та обробка отриманих результатів;
6) написання роботи;
7) отримання відгуку та рецензії на роботу;
8) захист роботи.
Науково-дослідницька робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактору Word (або Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).
Поля: ліве, верхнє і нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм.
Обсяг науково-дослідницької роботи складає 15-20 (для гуманітарних напрямів 20-25) друкованих сторінок. До загального обсягу науково-дослідницької роботи не входять: тези, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Текст роботи має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок.
Науково-дослідницькі роботи виконуються державною мовою. Кожна структурна частина науково-дослідницької роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ». Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.
Всі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, тези і додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «РОЗДІЛ 6. ВИСНОВКИ».
Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.
Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу за правилом: (номер розділу), (номер підрозділу). В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому ж рядку.
Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу таким чином: (номер розділу).(номер підрозділу).(номер пункту), наприклад: «2.3.4.». Заголовок пункту наводиться у тому ж рядку, але пункт може й не мати заголовка.
У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.
Формули нумеруються в межах розділу. Наприклад, «формула (2.3)» означає «формула 3 розділу 2» (наявність підрозділів на нумерацію не впливає). Формули, на які немає посилань, можна не нумерувати. Номер необхідно брати в круглі дужки і розміщувати на правому полі сторінки на рівні нижнього рядка формули, якої він стосується.
Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом «Рис.», наприклад «Рис. 1.2».
Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3».
Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках. Кожен додаток повинен починатися з наступної сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово„Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б.
Посилання в тексті роботи на джерела зазначається порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».
Якщо в тексті науково-дослідницької роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання беруться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку використаних джерел та відповідної сторінки. Наприклад: «для деяких одноклітинних тварин відоме виживання цист протягом 5-8 і навіть 16 років [8, с. 37]».
Згідно з науковим етикетом текст цитати необхідно точно відтворювати і наводити повністю, щоб не спотворити думки автора.
Посилання на ілюстрації в тексті роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».
Посилання на формули вказуються порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».
На всі таблиці роботи мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».
Формули в тексті роботи розташовуються відразу після посилання на них. Вони відокремлюються від тексту інтервалами в один рядок зверху і знизу та розташовуються посередині сторінки. Формули, якщо вони громіздкі й складні, розташовуються на окремих рядках, це стосується і нумерованих формул. Декілька однотипних невеликих формул подаються в одному рядку через кому, а іноді невеликі нескладні формули розташовуються безпосередньо в тексті.
Переноси у формулі допускаються лише на знаках рівності, плюс, мінус, множення і ділення з повторенням знака у наступному рядку.
Символи і коефіцієнти, що наводяться у формулі, описуються безпосередньо під нею в тій послідовності, в якій згадуються у формулі. Значення кожного символу або числового коефіцієнта подається з нового рядка. Перший рядок починається словом «де» без двокрапки.
Номер формули розміщується на правому боці сторінки на рівні нижнього рядка.
Ілюстративний матеріал у роботі використовується з метою більш наочного представлення результатів досліджень та їх обґрунтування. Найчастіше в науково-дослідницьких роботах використовуються такі види ілюстративних матеріалів: креслення, рисунки, таблиці, діаграми, графіки, схеми, фотографії.
Всі ілюстрації зазначаються у тексті роботи.
Назва ілюстрації розміщується відразу після її номеру, внизу.
Цифровий матеріал роботи оформлюється у вигляді таблиць. Слово «Таблиця» починається з великої літери, прописується курсивом і розміщується у верхньому правому куті сторінки, а її назва – посередині, симетрично до тексту і наводиться жирним шрифтом.
Заголовки граф мають починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблиця розміщується (після першого згадування про неї) в тексті так, щоб її можна було читати без обертання переплетеного блока рукопису або з обертанням за стрілкою годинника.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. У разі перенесення таблиці на інший аркуш слово «Таблиця», її номер і назва не повторюються, далі над іншими частинами праворуч пишуться слова «Продовж. табл.» і вказується тільки номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2».
Робота має бути побудована за певною структурою. Основними її елементами в порядку розташування є: титульний аркуш, тези, зміст, перелік умовних позначень (за необхідності), вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності).
Обов’язковими елементами вступу мають бути:
• актуальність теми;
• мета і задачі дослідження;
• об’єкт дослідження;
• предмет дослідження;
• методи дослідження;
• наукова новизна одержаних результатів;
• практичне значення одержаних результатів.

Основна частина науково-дослідницької роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.
Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць.
Висновки мають містити стислий виклад результатів розв’язку наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне і (або) прикладне значення, наголосити на кількісних та якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та навести рекомендації щодо їх використання (додаток Е).
Список використаної літератури є надзвичайно важливою частиною науково-дослідницької роботи, оскільки відображує об’єм виконаної роботи та глибину дослідження теми. До списку мають бути включені лише ті джерела, які дійсно використовувались автором і на які є посилання у тексті роботи. Слід пам’ятати, що джерела у списку наводяться мовою оригіналу.
Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів:
1) у порядку появи посилань у тексті;
2) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;
3) у хронологічному порядку.
Список літератури оформлюють згідно з бібліографічними вимогами (додаток Ж).
Додатки
Після списку джерел науково-дослідницька робота може містити додатки, в яких містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.
На наукову роботу обов'язково подаються відгук наукового керівника та рецензія відповідного фахівця (досвідчених педагогів, науковців, спеціалістів із певної галузі).
Достовірність наведених у роботі результатів підтверджується науковим керівником у відгуку.
Для захисту роботи слово надається її автору, який у своїй короткій доповіді (не більше 10 хвилин) повинен сформувати у слухачів уявлення про об'єкт дослідження і на цьому тлі привернути увагу до отриманих результатів.
На захисті роботи учень має бути готовий не лише до короткого викладу основного змісту роботи, а й до співбесіди по окремих моментах дослідження, до відповіді на будь-які запитання з обраної теми.
Основними засобами для успішного захисту є повноцінні дані, доступне і цікаве викладення матеріалу, яскраві ілюстрації та коректні й обґрунтовані відповіді на запитання.
Категорія: №3 2012 рік | Додав: iririr (06.12.2012)
Переглядів: 453 | Рейтинг: 0.0/0