На допомогу учителям української та світової літератур
Можливі види контрольних робіт:
· тест;
· відповіді на запитання;
· контрольний літературний диктант;
· анкета головного героя;
· комбінована контрольна робота тощо;
· письмові контрольні твори.
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:
· складання оповідання (казки) за прислів’ям;
· добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
· введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
· усний переказ оповідання, епізоду твору;
· твір-характеристика персонажа;
· написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
· написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
· твір-опис за картиною;
· складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
· підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
· складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
· написання реферату;
· ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
· написання листа авторові улюбленої книжки;
· інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
Прийоми навчання читати виразно
1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.
2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.
3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).
4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.
5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета – зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти кращі інтонації).
6. Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).
7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).
8. Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).
9. Уважне слухання (використовуючи музичний запис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:
1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;
2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;
3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).
Вимоги до виразного читання
1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).
2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»
1. Вдумливо прочитай вірш.
2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.
3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.
4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).
5. Познач олівцем паузи:
а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);
б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).
в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).
6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:
а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);
б) зниження тону – стрілка вниз (↓);
в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).
7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.
8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.
9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.
Пам’ятка декламатора
1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.
2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.
3. Назви автора й твір, який читатимеш.
4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.
5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.
7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін. | 
