Субота, 22.09.2018, 06:33
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Відділ освіти Монастирищенської РДА

Форма входу
№1 2009 рік [2]
№2 2011 рік [4]
№3 2012 рік [4]
№4 2013 рік [3]
Меню сайту
Категорії розділу
№1 2009 рік [2]
№2 2011 рік [4]
№3 2012 рік [4]
№4 2013 рік [3]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Календар
Наше опитування
Чи сприяє запровадження ЗНО зменшенню корупції при вступі до ВНЗ
1. Ні
2. Навпаки, хабарі тільки зросли
3. Так, безумовно
4. Я так не думаю
5. Так
Всего ответов: 131
Погода в Україні
Друзі сайту
Монастирищенський районний методичний кабінет Монастирищенської районної ради

ЕЛЕКТРОННА ГАЗЕТА РАЙОННОГО МЕТОДИЧНОГО КАБІНЕТУ

Головна » Статті » ОБРАТИ ВИПУСК » №2 2011 рік

На допомогу учителям української та світової літератур

На допомогу учителям української та світової літератур

 

Можливі види контрольних робіт:

·        тест;

·        відповіді на запитання;

·        контрольний літературний  диктант;

·        анкета головного героя;

·        комбінована контрольна робота тощо;

·        письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

·        складання оповідання (казки) за прислів’ям;

·        добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею  твору;

·        введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

·        усний переказ оповідання, епізоду твору;

·        твір-характеристика персонажа;

·        написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

·        написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

·        твір-опис за картиною;

·        складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

·        підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

·        складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

·        написання реферату;

·        ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

·        написання листа авторові улюбленої книжки;

·        інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийоми навчання читати виразно

1.          Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.

2.          Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.

3.          Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).

4.          Усне малювання сприяє розвитку творчої  уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.

5.          Бесіда за продуманими запитаннями (мета – зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти  кращі інтонації).

6.          Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше                                                                                                                                 звучання).

7.                Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).

8.                Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах,                                                                                                                                                                                                                                                                                логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).

9.                Уважне слухання (використовуючи музичний запис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:

1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;

2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;

3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).

 

 

 

 

 

 

Вимоги до виразного читання                        

1.          Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).

2.          Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.

3.          Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам. 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»

 

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);

б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).

в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);

б) зниження тону – стрілка вниз (↓);

в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).

7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

 

 

 

 

 

Пам’ятка декламатора

 

1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Категорія: №2 2011 рік | Додав: yura (24.10.2012)
Переглядів: 1557 | Рейтинг: 0.0/0