На допомогу вчителям англійської мови

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ 1 КЛАСУ

       Ефективність раннього початку вивчення іноземної мови не викликає сумнівів. Рекомендації педагогів і вчених – психологів свідчать про те, що в цьому віці діти найбільш сприятливі до засвоєння нових знань з іноземної мови. До трьох років дитина опановує мову матері, а після трьох йде розподіл мов. Вік шести років є найоптимальнішим для навчання іноземного мовлення.

Навчання учнів молодшого шкільного віку - це особливий вид освітньої діяльності. Адже треба прищепити дитині позитивне ставлення до шкільного життя, сформувати загальнопізнавальні, організаційні, мовленнєві та контрольно-оцінні вміння і навички, які дадуть можливість розвинути потенціал особистості, виховати творчу індивідуальність.

Оскільки під час зосередження молодші школярі швидко втомлюються й стійкість уваги слабшає, то це значно впливає на ефективність навчання. Тому доцільно використовувати ті засоби навчання, які допомагають зняти напруження, розвантажують психіку й нервову систему, усувають надмірне навантаження на зір, м'язи рук і впливають на мимовільну та вторинну увагу дитини, а саме: унаочнення, рухливі ігри, активні види діяльності (малювання, складання розповідей, перегляд навчальних телепередач , фрагментів кінофільмів тощо). У першому класі навчальна діяльність здійснюється у формі гри на заняттях тривалістю 35 хв.  Молодшим школярам подобається на уроках англійської мови перетворюватися на казкових героїв і тварин, розмовляти від їхнього імені. Як доводить практика, казка має магічну силу. Навіть найпасивніші діти, граючись, стають активними й можуть опановувати лексичний матеріал без особливих зусиль. Під час ігор, виконуючи роль телефоніста, продавця, лікаря, вчителя, школярі відчувають гордість за свої досягнення, відповідальність за доручену справу. Успіх у роботі дітей залежить від того, яку атмосферу на уроці створить учитель.

Щоб досягти успіху на уроці, учням і вчителю потрібно стимулювати пізнавальні інтереси через позитивні емоції від діяльності («мені подобається навчатися»); пізнавальну функцію цих емоцій («мені цікаво знати»).

Розглядаючи мовленнєву діяльність учнів першого класу у процесі вивчення іноземної мови, вчитель має пам'ятати, що:

•  збереження психічного і фізичного здоров'я дітей та їх розвиток є основним у процесі навчання;

•   мова вивчається через особисту діяльність дітей на заняттях, тобто шляхом їх безпосередньої активної участі в усіх видах навчальної діяльності та іграх, які моделюють спілкування;

•   у дітей, які починають вивчати іноземну мову, загальні мовленнєві механізми вже сформовані, тож не можна зовсім абстрагуватися від рідної мови, але вона повинна використовуватись у певних межах, коли це доцільно;

•     характерною особливістю пам'яті дітей є здатність копіювати. Вони з легкістю опановують матеріал із привабливим ритмом і мелодикою (вірші, пісні); вивчаючи,  інсценуючи вірші, пісні, казки іноземною мовою, дитина залучається до культури рідної країни та культури країни, мову якої вона вивчає;

• запам'ятовування мовного та мовленнєвого матеріалу дітьми є ефективним за умови супроводження його відповідним зоровим унаочненням, коли працює якнайбільше аналізаторів.

Ситуативне діалогічне мовлення вважається більш природним для дітей цього віку. Так, під час навчання та підготовки формування звертання,  прощання зі знайомими та незнайомими людьми в різних життєвих ситуаціях слід акцентувати увагу на значенні етикетних правил, правил рольового етикету, що впливає на процес взаємного розуміння людей, які виховувалися в різних культурах. Учень повинен знати, як привітати  друга, вчителя, які комунікативні одиниці можна використовувати, реагуючи на прості запитання типу »Як справи?», залежно від ситуації спілкування.

Потреба в мовленні формується у дітей на основі реальних, а не абстрактних, вигаданих ситуацій, їхні внутрішні мотиви переважають над зовнішніми. Діти дуже допитливі. Прагнення бути зрозумілими, повідомити іншому про щось, щоб отримати відповідь, і дізнатися, як однолітки ставляться до них, — це ті основні мотиви, що спонукають до активного опанування мови й мовлення.

Вимоги до уроку ІМ у початкових класах: комунікативна спрямованість усіх етапів уроку, висока активність школярів, поєднання на всіх етапах індивідуальної роботи окремих учнів із роботою класу, створення й підтримка в дітей високої мотивації до навчання іноземної мови, часта зміна видів і режимів роботи, постійна увага до кожної дитини, артистизм учителя, володіння голосом, жестами, мімікою, уміння витримати психологічну паузу й заповнити її, коли учень мовчить. Заохочення до творчості є одним з основних напрямів у роботі вчителя.

Отже, готуючись до уроку, учитель має продумати, як викликати інтерес до себе, свого предмета, нової теми – це потребує витрати душевних сил, часу. Він має виховати в учнів почуття обов’язку.

Учитель повинен бути терплячим і справедливим, не вдаватися до передражнювання, кепкування і не дозволяти іншим дітям робити це; ставитися з розумінням до потреб дітей; час від часу використовувати ручну працю (малювання, вирізання, клеєння, розфарбовування тощо), працювати над виправленням помилок разом з дітьми; готувати навчальний матеріал, не забуваючи про казки, ігри, вірші, пісні.

Завдання вчителя іноземної мови – навчити дітей спілкуватися, обмінюватися думками, враженнями. Найкращим прикладом здійснення комунікативного та діяльнісного підходу до вивчення іноземної мови, її практичного використання є проведення бесіди на будь – яку життєву тему.

Щоб досягти бажаного результату, педагог має раціонально організувати свою роботу, оволодіти великим арсеналом прийомів і методів навчання, працювати творчо, з натхненням.